Останні соціологічні дослідження в Польщі фіксують помітну зміну в суспільних настроях щодо українських біженців та мігрантів. Якщо на початку повномасштабного вторгнення рівень підтримки був безпрецедентно високим, то зараз експерти відзначають певну втому та зростання критичних поглядів. Згідно з результатами нещодавнього опитування, причини такої динаміки є комплексними та зачіпають як економічні, так і соціальні аспекти життя поляків.
Економічний чинник та питання соціального забезпечення
Однією з ключових причин, яку називають респонденти, є відчутне навантаження на соціальну сферу країни. Поляки все частіше висловлюють занепокоєння через зростання інфляції та вартості життя. Багато хто пов’язує це з широкою підтримкою, яку отримують українські громадяни з боку держави. Основні претензії виникають у таких сферах:
- Доступність медичних послуг у державних клініках;
- Черги в дошкільних та освітніх закладах;
- Вартість оренди житла у великих містах;
- Конкуренція на ринку праці, особливо у низькокваліфікованих сегментах.
Соціологи зазначають, що з часом «ефект солідарності» трансформувався у вимоги до більш зваженої соціальної політики. Громадяни хочуть переконатися, що державні інвестиції справедливо розподіляються між тими, хто потребує допомоги, незалежно від їхнього громадянства.
Культурні та комунікаційні бар’єри
Окрім економіки, важливу роль відіграють і питання ментальної дистанції. Тривале перебування великої кількості людей в іншій країні природно призводить до певних тертів у побуті. В опитуваннях часто згадується втома від тривалості конфлікту, який, на думку багатьох поляків, не має швидкого завершення. Це породжує відчуття невизначеності щодо майбутнього.
Політичний дискурс та інформаційне поле
Не останню роль у формуванні нових настроїв відіграє політичний контекст. У польському публічному просторі дедалі частіше лунають голоси, які закликають до пріоритету «національних інтересів» у складних питаннях, як-от аграрна політика чи логістичні коридори. Ці тези, які нерідко транслюються через медіа та політичні виступи, стають підґрунтям для формування критичного ставлення до міграційної політики загалом.
Проте варто підкреслити, що більшість поляків продовжують розрізняти підтримку української держави у війні та ставлення до окремих осіб. Попри певне охолодження емоцій, рівень гуманітарної допомоги залишається стабільно високим, хоча він уже не має того стихійного характеру, який спостерігався у 2022 році. Суспільство переходить до фази раціонального співіснування, де на перший план виходять питання працевлаштування, соціальної адаптації та чітких правил перебування, що є цілком очікуваним процесом для будь-якої європейської країни, яка прийняла значну кількість мігрантів у короткий проміжок часу.
