Президент України Володимир Зеленський офіційно відкинув будь-які звинувачення щодо участі українських державних структур чи громадян у диверсії на газопроводі «Північний потік-2». Під час останніх брифінгів та офіційних заяв глава держави підкреслив, що Київ не має відношення до інцидентів, які призвели до пошкодження енергетичної інфраструктури на дні Балтійського моря.
Позиція офіційного Києва
Володимир Зеленський наголосив на тому, що Україна є зацікавленою стороною у встановленні істини, проте категорично відкидає спроби покласти відповідальність за вибухи на українську сторону. Президент заявив, що Україна не віддавала жодних наказів чи розпоряджень щодо здійснення подібних операцій у міжнародних водах. За словами глави держави, подібні звинувачення можуть бути частиною дезінформаційних кампаній, спрямованих на дискредитацію України на міжнародній арені.
Розслідування та міжнародна реакція
На даний момент справа щодо підриву «Північних потоків» залишається однією з найбільш резонансних тем у європейській політиці. Слідчі органи Німеччини, Данії та Швеції продовжують збір доказів. У звітах німецьких правоохоронців періодично з’являються згадки про можливу причетність певних осіб, які мають українське громадянство. Проте офіційний Київ наголошує на наступних принципових моментах:
- Україна не втручалася у розслідування та готова до повної співпраці.
- Будь-які дії, що приписуються «українському сліду», не мають під собою державного схвалення.
- Країна зацікавлена у тому, щоб світ дізнався справжніх організаторів диверсії, аби запобігти подібним загрозам у майбутньому.
Відкритість до діалогу
Президент підтвердив готовність України надавати необхідну інформацію, якщо до неї звернуться компетентні органи європейських країн. «Ми відкриті до спільних кроків у слідстві та з’ясуванні всіх обставин тих подій», — зазначив Зеленський, додаючи, що будь-які підозри повинні базуватися виключно на доказовій базі, а не на припущеннях чи політично вмотивованих теоріях. У ситуації, коли геополітичне напруження досягло свого піку, питання безпеки енергетичних коридорів стає критичним для всієї Європи.
На сьогодні міжнародна спільнота продовжує очікувати на остаточні результати експертиз та судових процесів, які дозволять розставити всі крапки над «і». До того моменту будь-які передчасні висновки залишаються лише елементами інформаційного протистояння. Україна продовжує дотримуватися своєї позиції, спрямованої на захист власної репутації та підтримку міжнародного правопорядку, попри складний контекст навколо інцидентів на газових магістралях.
