Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість створення в структурі Збройних Сил України окремого командування, яке б відповідало виключно за штурмові підрозділи. Проте ця ініціатива зіткнулася зі скептицизмом серед вищого генералітету, про що повідомив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За словами парламентаря, ідея потребує ретельного аналізу, оскільки створення нових бюрократичних структур під час активних бойових дій може бути передчасним кроком.
Чому виникла ідея виділити штурмові підрозділи?
Основна мета такої реформи — оптимізація управління та підвищення ефективності проведення складних наступальних операцій. Сучасна війна вимагає високої спеціалізації: штурмові бригади працюють у зовсім інших умовах, ніж територіальна оборона чи тилові частини. Створення окремого вертикального підпорядкування могло б дозволити:
- Пришвидшити процес ухвалення оперативних рішень на лінії фронту.
- Запровадити уніфіковані стандарти підготовки бійців штурмових груп.
- Покращити матеріально-технічне забезпечення вузькоспеціалізованою технікою та дронами.
Проте досвідчені військові стратеги зазначають, що успіх операції залежить не лише від підпорядкування, а й від злагодженості взаємодії між різними родами військ, артилерією та розвідкою.
Позиція генералітету та ризики бюрократизації
Роман Костенко підкреслив, що частина вищого офіцерського складу висловлює застереження. Головний аргумент проти — ризик «роздроблення» управління та надмірне розростання штабів. У умовах обмежених людських ресурсів кожен офіцер, що переходить у новий штаб, — це офіцер, який відсутній безпосередньо в зоні бойових дій. Генерали побоюються, що створення чергової вертикалі створить додаткові бар’єри для комунікації між підрозділами, які вже роками відточували спільну роботу.
Також важливим аспектом є питання підпорядкування. Зараз штурмові підрозділи діють у складі Сухопутних військ або Десантно-штурмових військ. Вилучення їх у окрему структуру вимагатиме перегляду всієї системи забезпечення, що в умовах безперервної оборони може спричинити тимчасовий хаос у логістиці та управлінні.
Чи буде реалізовано реформу?
Наразі питання перебуває на стадії внутрішніх консультацій. Політичне керівництво країни прагне знайти шлях до підвищення темпів визволення територій, проте військова вертикаль наполягає на збереженні цілісності існуючих бойових структур. Як зазначають експерти, будь-які структурні зміни мають бути максимально обережними, щоб не порушити динаміку, яка вже була сформована на полі бою. Очікується, що остаточне рішення залежатиме від оцінки Генерального штабу щодо того, чи зможе нова структура дійсно прискорити темпи просування, або ж вона стане лише додатковим елементом у ланцюгу доповідних записок.
