Російське військове командування продовжує коригувати власну тактику ракетного терору проти України, формуючи нові запаси високоточного озброєння. За оцінками військових аналітиків, окупанти застосовують комбінований підхід, активно використовуючи одні типи ракет і водночас виважено накопичуючи інші для здійснення масованих ударів у майбутньому.
Особливості накопичення ракетного арсеналу
Згідно з даними авіаційних експертів, сьогодні в розпорядженні російської армії залишається близько 150–200 одиниць надзвукових протикорабельних ракет «Онікс-М». Ці боєприпаси ворог використовує досить регулярно, особливо для тероризування прибережних регіонів України, зокрема Одещини та Миколаївщини. Висока швидкість та низька траєкторія польоту «Оніксів» роблять їх вкрай складними цілями для систем протиповітряної оборони, що зумовлює постійну увагу окупантів до цього виду озброєння.
Чому Росія береже «Іскандери-М»
Натомість ситуація з оперативно-тактичними комплексами «Іскандер-М» виглядає інакше. За наявною інформацією, ворог свідомо обмежує частоту використання цих балістичних ракет. Основні причини такої стратегії включають:
- Накопичення потенціалу для ударів по критично важливих об’єктах інфраструктури в зимовий період.
- Прагнення створити запас для ураження військових цілей, які потребують високої точності влучання.
- Можливе обмеження виробничих потужностей, що змушує Москву економити дорогі комплектуючі.
Балістичні ракети типу «Іскандер-М» залишаються одним із найнебезпечніших інструментів у руках агресора через малий час підльоту до цілі, що залишає українським захисникам обмаль часу на реагування та укриття населення.
Чи готова ППО до нових викликів?
Попри виснажливі темпи атак, Сили оборони України продовжують адаптуватися до мінливих загроз. Зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони за допомогою західних комплексів Patriot, NASAMS та IRIS-T дозволяє мінімізувати ефективність російських обстрілів. Однак, експерти застерігають: накопичення ракет у ворога — це завжди сигнал про підготовку до більш масштабних і зухвалих спроб завдати шкоди українським містам. Важливо розуміти, що стратегія агресора залишається спрямованою не лише на знищення військових об’єктів, але й на психологічний тиск на цивільне населення через постійну загрозу з неба. Тому пильність залишається головною вимогою для кожного українця під час оголошення повітряної тривоги, адже ворог продовжує шукати способи подолання нашого захисного купола, використовуючи як старі запаси, так і ракети, що зійшли з конвеєра зовсім нещодавно.
