У стінах українського парламенту розгорівся гучний конфлікт навколо майбутнього державного «Сенс Банку» (колишнього «Альфа-Банку»). Виступ голови Національного банку України Андрія Пишного під час години запитань до уряду перетворився на гостру дискусію щодо ефективності управління фінансовою установою та особистої відповідальності керівництва регулятора.
Питання незалежності наглядової ради
Ключовою тезою виступу Андрія Пишного стало вимога негайного перегляду складу наглядової ради «Сенс Банку». За словами голови НБУ, поточний стан управління не відповідає жорстким стандартам, які висуваються до державних банків. Особлива увага була приділена фігурі голови наглядової ради Миколи Гладишенка. Пишний заявив, що існують обґрунтовані сумніви щодо незалежності Гладишенка, що ставить під загрозу прозорість прийняття стратегічних рішень у банку.
Для виправлення ситуації Нацбанк планує здійснити наступні кроки:
- Проведення масштабного аудиту діяльності наглядової ради.
- Позапланові перевірки операційної діяльності банку.
- Подання офіційних рекомендацій Кабінету Міністрів щодо припинення повноважень окремих членів наглядового органу.
Гетманцев проти Пишного: від критики до вимоги відставки
Реакція голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева була миттєвою та безкомпромісною. Народний депутат звинуватив голову НБУ у спробах перекласти відповідальність за прорахунки на інших та прямо заявив, що Пишний причетний до покривання системних зловживань у банківському секторі. Гетманцев наголосив, що «Сенс Банк» був націоналізований для того, щоб стати прикладом якісного менеджменту, проте замість цього країна спостерігає лише зміну вивісок та внутрішні конфлікти.
Заклик Гетманцева до відставки Андрія Пишного став апогеєм політичного напруження навколо банківського сектору. Депутат підкреслив, що недовіра до керівництва НБУ шкодить стабільності фінансової системи, особливо в умовах воєнного часу та необхідності залучення міжнародної фінансової допомоги.
Наслідки для банківської системи
Ситуація навколо «Сенс Банку» демонструє, наскільки складним процесом є очищення фінансових установ від впливу старих еліт та забезпечення справжньої незалежності наглядових рад. На думку експертів, подібні публічні конфронтації між регулятором та законодавчою гілкою влади можуть негативно вплинути на інвестиційний клімат. Банківська спільнота очікує від НБУ не лише гучних заяв, а й чітких результатів перевірок, які мають розставити крапки над «і» у питанні компетенції менеджменту та забезпечити надійну роботу банку для мільйонів українських вкладників.
