Ситуація всередині Російської Федерації стає дедалі напруженішою. Поки вище військово-політичне керівництво країни-агресорки намагається демонструвати стабільність, фокусуючи ресурси на порятунку окремих бізнес-імперій, українські сили оборони демонструють здатність діставати до найглибших тилів ворога. Останні звіти Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про те, що пріоритети Кремля виглядають парадоксально: замість зміцнення системи протиповітряної оборони (ППО), уряд зосереджується на фінансовій та адміністративній підтримці компанії Wildberries.
Пріоритет на користь олігархату
Останніми тижнями російський уряд інтенсивно працює над стабілізацією діяльності маркетплейсу Wildberries, який зазнав суттєвих збитків через успішні атаки українських безпілотників. Аналітики ISW вказують на те, що замість спрямування величезних бюджетних коштів на захист критичної інфраструктури, нафтопереробних заводів чи стратегічних складів, Москва вирішила «латати дірки» у приватному секторі. Це рішення викликає серйозні питання навіть серед російських «воєнкорів» та ультрапатріотичних кіл, які бачать у цьому демонстрацію розгубленості влади.
Чому захист Wildberries став питанням національної безпеки?
Експерти виділяють кілька причин такої істеричної реакції Кремля:
- Соціальна напруга: Wildberries є частиною повсякденного життя мільйонів росіян, і колапс компанії може призвести до масштабного незадоволення.
- Фінансова стабільність: Росія намагається зберегти вигляд нормальності економічних процесів в умовах санкцій та війни.
- Корупційні зв’язки: Високий рівень лобізму з боку власників та акціонерів компанії у владних кабінетах.
Українська стратегія «пробивання» тилу
Тим часом українські військові продовжують реалізовувати стратегію, спрямовану на виснаження ворожого тилу. Масовані удари безпілотними літальними апаратами по російських об’єктах стали буденністю, яку російська ППО виявляється неспроможною зупинити. Згідно з оцінками ISW, українські операції спрямовані на те, щоб змусити Кремль обирати між захистом цивільних об’єктів та прикриттям військових баз.
Аналітики зазначають, що здатність України завдавати ударів на великі відстані кардинально змінила правила гри. Російське керівництво змушене розпорошувати свої ресурси, яких вже зараз хронічно не вистачає. Ігнорування реальних військових потреб заради «латання» економічних пробоїн свідчить про те, що в оточенні Путіна панують хаос та відсутність єдиної ефективної стратегії протидії зовнішній загрозі.
У цій грі на виснаження кожен удар по тилових базах ворога наближає момент, коли російська влада вже не зможе «заливати грошима» наслідки своєї агресії. Поки уряд зайнятий порятунком комерційних гігантів, безпековий каркас РФ продовжує тріщати під тиском українських технологічних рішень, залишаючи тилові райони країни-окупанта дедалі вразливішими.
