Російська пропаганда продовжує використовувати тактику інформаційних спецоперацій, намагаючись створити ілюзію успіхів на полі бою там, де їх насправді не існує. Останні звіти американського Інституту вивчення війни (ISW) вкотре підтверджують, що заяви окупантів про «контроль» над українськими містами часто є сфабрикованими відеоматеріалами, розрахованими на внутрішню аудиторію та спробу психологічного тиску.
Викриття фейків: кейс Святогірська
Одним із показових прикладів стала подія 5 вересня, коли в інформаційному просторі з’явилося відео, яке нібито доводило присутність російських окупаційних сил у місті Святогірськ. Аналітики ISW провели ретельну верифікацію кадру та встановили, що запис є грубою підробкою. Замість реального перебування російських підрозділів у місті, ворог використав маніпулятивні методи монтажу, щоб створити картинку, яка б виглядала як доказ окупації.
Навіщо РФ вдається до таких кроків?
Експерти виділяють кілька основних причин, чому російська машина пропаганди так відчайдушно намагається «захоплювати» міста в інформаційному полі:
- Психологічний вплив на цивільних: Створення відчуття безвиході та поширення панічних настроїв серед місцевого населення.
- Спроба виправдати втрати: Для внутрішнього російського споживача важливо постійно «бачити» результат, аби легітимізувати величезні втрати особового складу та техніки на фронті.
- Інформаційні диверсії: Дезорієнтація міжнародних партнерів України та спроба посіяти сумніви щодо спроможності Сил оборони захищати населені пункти.
Реальність на фронті суттєво відрізняється від того, що демонструють у пропагандистських телеграм-каналах. Збройні Сили України продовжують утримувати оборонні позиції, а заяви про успіхи РФ часто базуються на «паперових» перемогах, які не мають нічого спільного з фактичною лінією фронту. Мета таких дій — відвернути увагу від тактичних поразок окупантів на інших напрямках, де ситуація для них складається критично.
Аналітики ISW наголошують, що в умовах гібридної війни критичне мислення стає чи не найважливішим інструментом захисту. Російські спецслужби активно використовують відеомонтаж, застарілі архіви та постановочні кадри, щоб видати бажане за дійсне. Відтак, кожна заява ворога про «взяття» певного населеного пункту має проходити через фільтр офіційних зведень Генерального штабу ЗСУ та авторитетних міжнародних спостерігачів, які оперують фактами, а не вигаданими сюжетами для пропаганди.
