Президент України Володимир Зеленський в одному з останніх інтерв’ю відверто висловився щодо того, чому російське керівництво, і зокрема Володимир Путін, не наважується на припинення бойових дій. На думку українського лідера, головною мотивацією російського диктатора є не лише геополітичні амбіції, а й глибокий внутрішній страх перед дестабілізацією власного режиму.
Страх перед неконтрольованими силами
Ключовим аргументом Зеленського є досвід збройного заколоту приватної військової компанії «Вагнер», який стався влітку 2023 року. Тоді Євген Пригожин продемонстрував, наскільки хиткою є вертикаль влади в Росії, якщо в країні з’являються збройні формування, що не повністю контролюються регулярною армією або спецслужбами. Президент України підкреслив, що Путін надзвичайно переляканий можливістю повторення подібних сценаріїв, де розчаровані або радикалізовані військові можуть спрямувати свою зброю проти Кремля.
Чому мир небезпечний для диктатури?
Для нинішнього російського керівництва війна стала інструментом консолідації суспільства та виправданням репресій. Однак завершення конфлікту ставить перед Москвою незручні питання:
- Повернення тисяч озброєних ветеранів, які мають бойовий досвід, але не знаходять місця у цивільному житті.
- Економічні наслідки, які стануть критичними після зменшення витрат на військово-промисловий комплекс.
- Необхідність пояснювати величезні втрати особового складу та відсутність досягнення заявлених цілей.
Зеленський наголошує, що Путін сприймає процес виходу з війни як пряму загрозу своєму виживанню. Будь-яка пауза або невдача на фронті в очах диктатора виглядає як слабкість, що негайно провокує внутрішні еліти до боротьби за владу. Саме тому Москва продовжує робити ставку на виснаження та затягування бойових дій.
Внутрішня нестабільність як головний фактор
Російське суспільство, за словами президента, наразі тримається на пропаганді та страху. Однак повернення армії додому без однозначної перемоги може стати ідеальним каталізатором для соціального вибуху. Досвід «вагнерівців» показав, що в Росії існують сили, готові до відкритого виклику владі, якщо відчують, що центр керування втратив контроль над ситуацією. Це створює парадоксальну ситуацію: війна, розпочата для зміцнення влади, стала для цієї влади «пасткою», з якої неможливо вийти, не ризикуючи втратити все.
Таким чином, позиція українського керівництва полягає в тому, що Росія не шукає справжнього миру, оскільки вважає мирний час періодом своєї найбільшої вразливості. Західні партнери України також зважають на цей аспект, аналізуючи стратегічну поведінку Кремля, адже розуміння страхів Путіна дозволяє краще прогнозувати подальші кроки агресора та готуватися до будь-яких сценаріїв розвитку подій на фронті та в міжнародній політиці.
