Колишній президент Сполучених Штатів Дональд Трамп знову опинився в центрі медійного обговорення після своїх гучних висловлювань щодо стратегії України у війні проти Росії. У черговому інтерв’ю політик публічно заявив, що свого часу звертався до президента України Володимира Зеленського з проханням припинити удари по російських об’єктах нафтопереробної промисловості. На думку Трампа, подібні дії з боку українських Сил оборони мають безпосередній вплив на стабільність світового ринку енергоносіїв.
Причини та мотивація заяви
Аргументація Дональда Трампа базується насамперед на економічних показниках, які, за його словами, безпосередньо впливають на американського споживача. Експрезидент стверджує, що інтенсивні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) призводять до дестабілізації пропозиції нафти та нафтопродуктів. Це, своєю чергою, за його логікою, провокує стрімке зростання цін на пальне на світових заправках, що політично невигідно для діючої американської адміністрації та може мати ефект доміно для всієї глобальної економіки.
Варто зазначити, що це не перша подібна заява політика. Трамп неодноразово наголошував на тому, що його пріоритетом у разі повернення до влади буде енергетична незалежність США та зниження інфляційних тисків всередині країни. З цієї перспективи він розглядає українські удари по російській інфраструктурі не як військовий успіх, а як фактор ризику для енергетичної безпеки.
Реакція та контекст
Наразі офіційний Київ утримується від прямих коментарів щодо змісту приватних розмов з Трампом, проте українські військові експерти та представники оборонного сектору неодноразово наголошували на легітимності таких атак. Основні аргументи української сторони полягають у наступному:
- Нафтопереробні заводи є законними військовими цілями, оскільки забезпечують пальним російську окупаційну армію.
- Зменшення експортної виручки Росії від продажу нафтопродуктів суттєво обмежує можливості Кремля фінансувати воєнні дії.
- Міжнародне право дозволяє знищувати об’єкти, що підтримують ворожу військову логістику, навіть якщо це має супутні економічні наслідки.
Міжнародні аналітики вказують на те, що подібна риторика Дональда Трампа є частиною його передвиборчої кампанії, де акцент зміщується на «реалістичну» зовнішню політику. Останні соціологічні опитування свідчать, що питання вартості пального залишається одним із найбільш чутливих для американських виборців, тому політик активно експлуатує цю тему для критики поточної стратегії Вашингтона.
Наразі складно спрогнозувати, як такі заяви вплинуть на майбутню двосторонню співпрацю між Києвом та Вашингтоном у разі зміни влади в Білому домі. Проте очевидно, що питання стратегічної доцільності ударів по російській економічній інфраструктурі залишатиметься предметом гострих дискусій як на рівні міжнародної дипломатії, так і в межах внутрішньополітичних дебатів у США.
