Останні місяці повномасштабної війни в Україні ознаменувалися зміною тактики ворога у використанні безпілотних літальних апаратів. Росія суттєво наростила темпи виробництва та застосування реактивних версій ударних дронів типу «Шахед» (Герань-2). За даними військових експертів та представників оборонного сектору, противник перейшов до стратегії, де нові одиниці озброєння відправляються на бойове чергування безпосередньо з виробничих ліній, минаючи тривалі етапи складського накопичення.
Технологічний стрибок та його виклики
Реактивні «Шахеди» відрізняються від своїх поршневих попередників значно вищою швидкістю та здатністю маневрувати на великих висотах. Це створює додаткові виклики для українських сил протиповітряної оборони. Використання реактивного двигуна дозволяє дрону швидше долати дистанцію до цілі, що суттєво скорочує час на реакцію для мобільних вогневих груп та операторів ППО.
Експерти зазначають, що перехід на реактивну тягу є частиною ширшої програми з модернізації ворожого арсеналу, яка спирається на:
- Збільшення виробничих потужностей на території РФ.
- Кооперацію з третіми країнами для отримання дефіцитних компонентів та двигунів.
- Адаптацію програмного забезпечення для швидкого перепрограмування польотних завдань.
Нова логістика повітряних атак
Ключовою особливістю нинішньої ситуації є відмова від накопичення запасів дронів перед масованими ударами. Замість цього ворог вибудував логістичний ланцюг «завод-полігон-повітря», що дозволяє здійснювати безперервний психологічний та фізичний тиск на українську інфраструктуру. Така тактика має на меті виснажити українські ресурси ППО та змусити витрачати дефіцитні зенітні ракети на малорозмірні цілі.
Аналітики підкреслюють, що реактивні дрони не лише швидші, а й часто мають досконаліші системи навігації. Це дозволяє ворогу змінювати траєкторії польотів у режимі реального часу, роблячи цілі менш передбачуваними для систем радіоелектронної боротьби. Для України це означає необхідність постійного вдосконалення власної системи захисту, зокрема через інтеграцію нових засобів РЕБ та навчання нових розрахунків ППО.
Попри технологічні вдосконалення, кожен новий ударний дрон залишається вразливим. Українські інженери та військові продовжують працювати над адаптацією засобів виявлення, щоб вчасно реагувати на появу швидкісних повітряних об’єктів. Боротьба за панування в повітрі переходить у площину технологічного протистояння, де швидкість впровадження інновацій стає вирішальним фактором виживання інфраструктурних об’єктів та безпеки мирного населення.
