Уряд Вірменії представив стратегічну програму розвитку країни на період 2026-2031 років, яка фіксує кардинальну зміну зовнішньополітичного курсу Єревана. В оприлюдненому документі Російська Федерація більше не згадується як стратегічний союзник. Це рішення стало логічним завершенням тривалого періоду охолодження відносин між двома державами, що триває протягом останніх років.
Зміна парадигми національної безпеки
Програма розвитку Вірменії на найближче десятиліття фокусується на диверсифікації безпекової політики та розширенні партнерств із західними країнами, країнами регіону та міжнародними інституціями. У документі чітко окреслено намір Єревана відійти від залежності від одного безпекового партнера, яким історично була Москва.
Чому розрив став неминучим
Експерти зазначають, що рішення про виключення РФ із переліку стратегічних союзників базується на низці факторів, які накопичувалися роками:
- Невиконання Росією зобов’язань у рамках ОДКБ під час ескалацій конфлікту в Нагірному Карабасі.
- Поступове зближення Москви з Баку, що викликало глибоке занепокоєння у Вірменії.
- Прагнення Вірменії зміцнити демократичні інститути та правову базу, що часто суперечить зовнішній політиці Кремля.
- Бажання Єревана інтегруватися в європейські та світові безпекові механізми.
Вірменське керівництво неодноразово наголошувало, що наявна система безпеки не змогла забезпечити захист суверенітету та територіальної цілісності держави. У відповідь на це, влада почала переглядати всі ключові угоди, що пов’язували країну з російськими оборонними структурами.
Нові вектори співпраці
Відтепер зовнішня політика Єревана базується на принципах рівновіддаленості та прагматизму. Вірменія активно розвиває діалог з Європейським Союзом, США, а також сусідніми країнами, такими як Іран та Грузія. Пріоритетним завданням для уряду стає створення такої системи безпеки, яка не залежатиме від мінливих настроїв чи геополітичних інтересів одного партнера.
Процес трансформації, який офіційно закріплено у програмі на 2026-2031 роки, демонструє готовність Вірменії до ризиків, пов’язаних із відмовою від старого формату відносин. Це історичний зсув, який, за прогнозами аналітиків, змінить геополітичну архітектуру всього Південного Кавказу, перетворюючи регіон на простір з новими альянсами та правилами взаємодії, де суверенітет Вірменії відіграватиме центральну роль.
