Дніпровський апеляційний суд ухвалив резонансне рішення у справі про порушення прав людини в місцях несвободи. Колишній ув’язнений, який перебував у Дніпровській установі виконання покарань, відсудив у держави компенсацію за нелюдські умови тримання. Хоча сума виплати склала лише 5 000 гривень, прецедент засвідчив готовність судової системи визнавати факти порушень санітарних та побутових норм у пенітенціарних закладах.
Деталі справи: антисанітарія як норма
Позивач провів у стінах слідчого ізолятора тривалий час, протягом якого, за його словами, його базові права на гідне поводження систематично ігнорувалися. Серед основних скарг, підтверджених у ході судового розгляду, були:
- Наявність плісняви на стінах, що створювало загрозу для органів дихання та здоров’я в цілому;
- Постійна переповненість камер, через що ув’язнені не мали можливості для повноцінного відпочинку та дотримання особистого простору;
- Несправність санвузлів, що призводило до антисанітарного стану приміщень та відсутності приватності;
- Відсутність належної вентиляції та природного освітлення.
Юристи наголошують, що подібні умови, які поєднують сирість, відсутність гігієни та надмірну скупченість людей, прямо суперечать як національному законодавству, так і стандартам Європейської конвенції з прав людини.
Правові наслідки та практика ЄСПЛ
Хоча сума у 5 000 гривень виглядає символічною на фоні масштабів порушень, експерти називають це перемогою справедливості. В Україні вже сформувалася певна судова практика, коли позивачі звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах проти держави через неналежні умови в українських СІЗО. Як правило, ЄСПЛ зобов’язує Україну виплачувати значно більші суми, тому внутрішні суди починають частіше ставати на бік заявників, аби мінімізувати репутаційні та фінансові втрати держави.
Чи покращиться ситуація в установах?
Ситуація в Дніпровському СІЗО, як і в багатьох інших ізоляторах країни, залишається напруженою через хронічне недофінансування та застарілість інфраструктури. Більшість таких будівель були зведені ще в радянські часи і не відповідають сучасним вимогам міжнародних організацій. Правозахисники закликають Міністерство юстиції не обмежуватися лише виплатою компенсацій, а провести комплексну модернізацію приміщень, забезпечивши ув’язненим хоча б мінімальні стандарти гігієни, що передбачені законом. Кожна перемога в суді — це ще один крок до визнання того, що покарання має бути обмеженням волі, а не тортурами побутовими умовами, і держава несе повну відповідальність за тих, хто перебуває під її вартою.
